+38 050 352 90 97
г. Киев, ул. Героев Севастополя, 41
Лицензия сада

Чи легко бути волонтером

«Коли волонтер стукає у двері нашого дитячого саду - ми з радістю їх відкриваємо. Але тільки якщо це хороша людина, яка справді любить дітей», - розповідає директор школи-саду для дітей з аутизмом «Дитина з майбутнім» Наталія Стручек. Наталя впевнена - волонтер повинен бути ініціативним та сміливим, щоб не боятися робити те, заради чого прийшов.

Волонтери школи-садка «Дитина з майбутнім» - це, як правило, люди, які або навчаються на педагога і хочуть ближче познайомитися з цією професією, або знайомі з проблематикою і мають величезне бажання допомогти. Вони хочуть чогось корисного навчити дітей, чимось хорошим доповнити їхні життя. Іноді приходять волонтери, які хочуть розвиватися в уже обраній професії, щоб досягти вищого професійного рівня.

Будь-який студент, який закінчує навчання і планує надалі працювати з особливими дітьми, отримує хорошу можливість апробувати на практиці всі теоретичні знання ВНЗ. Практика волонтерства дозволяє людині визначитися для себе, в якому напрямку вона хоче розвиватися, з ким їй комфортніше працювати - з дітьми чи дорослими і т.д. Якщо даний етап вже пройдено, то можна стати прекрасним помічником в дитсадочку, добре справляючись з обов'язками і розуміючи всі залежні від тебе аспекти.

Волонтери, які вже співпрацюють з садком, якраз і виконують обов’язки помічників вихователя. Така людина закріплюється за групою (в групах у нас по 8 дітей). Спочатку волонтер допомагає на соціально-побутовому рівні, потім стає асистентом при проведенні занять. Вихователь проводить заняття, а волонтер допомагає дитині виконувати ті чи інші дії та інструкції. Якщо він прекрасно справляється, то може допускатися і до іншої діяльності, яка не вимагає глибоких знань. Наприклад, це налагодження контакту та комунікації з дитиною. З таким завданням волонтери часто справляються дуже успішно.

Крім професійних навичок, величезне значення мають і людські характеристики волонтера - адже мова йде про роботу з дітьми, причому дуже незвичайними. Тому найголовніше - це любити дітей. Фактори, що сформували таку особистість, можуть бути різноманітними - чи виховання в багатодітній родині, а чи просто вміння знаходити контакт з дітьми. Освіта, як не дивно, завжди на другому місці. Будь-яка людина, яка хоче «поволонтерити», має обов'язково відповісти собі на питання: для чого мені це потрібно? Грошей у нас волонтери не отримують. Тому зазвичай все ж таки приходять ті люди, які пов'язані зі сферою аутизму, тому що така практика дозволяє їм у майбутньому щось із цього отримати - досвід, якесь визначення для себе. І ми з радістю даємо їм таку можливість.

Волонтер ніколи не повинен боятися пробувати працювати з дітьми. Якщо він буде стояти і підпирати стіну - то це просто непотрібне марнування часу. Ні йому, ні тим більше дітям, це користі не принесе. Іноді волонтери сподіваються, що їх візьмуть за ручку і підведуть до дітей, будуть все розжовувати і вкладати в рот. Але такого не буває. Якщо волонтер НЕ поставить питання чи сам не спробує щось зробити, ніяких практичних знань в підсумку він точно не отримає.

Волонтерами повинні бути ініціативні люди, охочі працювати і пізнавати нове. Вони можуть не тільки допомогти, а й змінити життя хоча б однієї дитини з аутизмом на краще. І, звичайно, отримати безцінний досвід для себе, який допоможе в майбутньому стати на правильний шлях.

Джерело: http://gurt.org.ua/articles/23274/