Розлад аутистичного спектру у дітей

«Аутизм», «розлад аутистичного спектру», «аутистичний спектр», «дитячий аутизм» ... Як батькам не потонути в морі незрозумілою термінології і коректно визначити стан дитини? І чи можна зупинитися на одному, самому точному, позначенні?

Що таке розлад аутистичного спектру (РАС)

Аутизм - «побутова» назва для цілого ряду станів, які в медицині класифікують як розлад аутистичного спектру (скорочено РАС)

Розлад аутистичного спектра визначається не як захворювання, а як порушення роботи мозку дитини, в результаті якого вона страждає серйозними комунікативними і поведінковими проблемами. Стан характеризується тріадою, згідно з якою медики і визначають наявність порушення:

1. Відсутність прагнення і здатності підтримувати соціальну взаємодію. Дитина з аутизмом не схильна до усамітнення, але проявляє нездатність до встановлення соціальних контактів. Малюки з РАС не ініціюють спілкування як з дорослими, так і з однолітками.
2. Вузькість, обмеженість інтересів. Діти з РАС схильні «зациклюватися» на певному занятті, грі, предметі. Наприклад, патологічна «любов» до незвичайних предметів, їх складування. Така ознака може виражатися і в прагненні дивитися один і той же мультик, слухати як мама в 1000-й раз читає одну і ту ж казку.
3. Стереотипність поведінки. Малюків з розладом аутистичного спектра часто можна визначити по здійсненню регулярних «дивних» дій або ритуалів. Наприклад, сідати на диван тільки з правого краю або перед ранковим умиванням поплескати в долоні.

В силу різноманітності симптоматики та вираженості ключових і супутніх симптомів, діти з діагнозом відрізняються один від одного. Розлад аутистичного спектру - це назва для комплексу проявів стану психомоторики конкретної дитини. Таким чином, в кімнаті з 5 малюками бракуватиме двох, у яких би діагноз проявлявся однаково.

Види розладів аутистичного спектру

Сучасні редакції медичних класифікаторів по-різному класифікують РАС. В американському класифікаторі DSM-5 під РАС розуміють 4 стани:

• аутистичний розлад;
• синдром Аспергера;
• дитяче дезінтегративний розлад;
• первазивний розлад розвитку без додаткових уточнень.

До 2019 року в Міжнародній класифікації хвороб (МКБ-10) РАС відсутнє в принципі. Замість нього до самостійних діагностичних одиниць відносили:

• дитячий аутизм;
• атиповий аутизм;
• синдром Ретта;
• синдром Аспергера.

Нова редакція МКБ-11 (2019 роки) вже включає поняття РАС, яке ділиться на підтипи за критеріями інтелектуального і мовного розвитку:

• без зниження рівня інтелектуального розвитку і без / з легкою формою порушення функціонального мовлення - дитина має нормотіпічний рівень інтелекту згідно віку і не має мовних порушень, або вони спостерігаються в легкій формі;
• зі зниженням інтелектуального розвитку і без / з легкою формою порушення функціонального мовлення - у дитини спостерігаються серйозні інтелектуальні порушення при збереженні мови або легкої форми її порушення;
• без зниження інтелектуального розвитку та з порушеннями функціонального мовлення - дитина має нормотіпічний рівень інтелекту згідно віку при серйозних мовних порушеннях;
• зі зниженням інтелектуального розвитку та з порушеннями функціонального мовлення - у дитини спостерігаються інтелектуальні порушення при серйозних мовних порушеннях;
• без зниження інтелектуального розвитку та з повною відсутністю функціонального мовлення - дитина має нормотіпічним інтелектом згідно віку і при цьому не розмовляє;
• зі зниженням інтелектуального розвитку і при повній відсутності функціонального мовлення - у дитини спостерігаються інтелектуальні порушення і відсутність мовлення;
• інша уточнена форма РАС;
• неуточнена форма РАС.

Термінологічна точність і види розладів аутистичного спектра важливі в медичному середовищі при постановці діагнозу. Однак для батьків незрозумілі слова і систематизації не уявляють особливої цінності, адже на сценарій і протягом не впливають - часто діти з атиповою формою аутизму або з синдромом Аспергера мають рівні шанси на соціалізацію при правильному корекційної втручанні.

Причини появи РАС

Питання про причини виникнення розладів аутистичного спектра дискутується в медичному співтоваристві. Медичному співтовариству ще тільки належить розібратися в цьому питанні і назвати світу конкретні причини РАС у дітей.

Однак більшість вчених сходяться в тому, що це вроджений стан. На його появу впливають як генетичні та хромосомні мутації, так і фактори навколишнього середовища. РАС не можна ніде заразитися або отримати як побічний ефект після щеплення, як багато хто помилково вважає.

Однак є ряд чинників, які збільшують ризик народження дитини з розладом:

• вік батьків - чим старше, тим вище шанси народити малюка з РАС;
• в родині вже є родич з РАС;
• важкі захворювання матері під час вагітності.

Але і наявність цих передумов не "гарантує" народження "особливої" дитини. Є маса прикладів сімей, які входять до групи ризику, але народили нейротипічних дітей.

Ознаки розладу аутистичного спектру

Поставити діагноз РАС компетентний тільки лікар, але уважні батьки зауважують недобре ще в дитинстві. Як розпізнати порушення? На можливу наявність стану вказують симптоми РАС:

• малюк рідко посміхається і майже не відгукується на своє ім'я;
• рідко проявляє інтерес до яскравих іграшок та предметів, мало рухається;
• Не проситься на ручки до батьків і не реагує пожвавленням, коли його беруть дорослі;
• малюк не гулить, а якщо плаче, то це схоже на беземоційні монотонні звуки;
• дитина не дивиться в очі при прямому контакті, а при спілкуванні здається, що не чує, що говорить.

Підкреслимо, що симптоми або «дивацтва» дитини не свідчать, що у малюка 100% РАС. Це дзвіночок про те, що батькам слід звернутися до лікаря і провести комплексне обстеження улюбленого чада.

Ознаки розладу аутистичного спектру у дітей після 2-х років значно інтенсивніші. І якщо в дитинстві «дивацтва» можна було списати на некомпетентність і незнання норм розвитку батьками, особливо, якщо мова йде про первістка, то до 2-3 років не помітити "не-норму» неможливо:

• дитина «застряє» на конкретних процесах - може монотонно стукати палицею по землі або смикати деталь іграшки / предмета;
• мова складається з окремих слів, які рідко комбінуються в пропозиції, а частіше дитина просто мовчить;
• спочатку малюк заговорив, але потім «замовк»;
• малюк може бездумно повторювати слова, сказані дорослим, що не дозволяє вибудувати елементарний діалог;
• відсутнє прагнення наслідувати дорослих;
• міміка практично не використовується;
• дитина не демонструє стан - ні почуттів, ні емоцій, ні болю;
• не ініціює соціального контакту ні з дорослими, ні з дітьми;
• нервує через дотики - при прийнятті ванн або зміні одягу сильно засмучують.

Після 3-х років основні ознаки розлади аутистичного спектру зберігаються, але на перший план виходять соціальні проблеми. Діти з РАС демонструють відчуженість і прагнення залізти в «черепашку»:

• дитина не ініціює спілкування з іншими дітьми, важко підтримує дружбу, тому частіше грає на самоті;
• спроби долучити до загального заняття, наприклад, в дитячому садку викликають відторгнення або істерику;
• не проявляє емоцій і не розуміє почуттів інших, що ускладнює спілкування;
• сприймає інших людей і тварин як об'єкти або предмети, тому не проявляє симпатію, співчуття і жалість;
• не розуміє абстрактних понять, зазнає труднощів з уявою і фантазією;
• проявляє надчутливість до окремих звуків і сенсорним подразників;
• погано розуміє причинно-наслідкові зв'язки і норми поведінки, тому часто не відчуває небезпеки - наприклад, вибігає на дорогу всупереч забороні батьків.

Але також слід пам'ятати, що розлад, якщо вже є, не зникає з віком, а прогноз залежить від часу, коли розпочато корекційні заходи. Тому якщо дитина в 3 роки не сказала ні слова - це ознака відхилення від норми, а не «давайте ще рік почекаємо, раптом розговориться».

Діагностика РАС

Діагностика РАС у дитини - компетенція психіатра. В Україні, як правило, діагноз ставиться у віці близько 3-х років. Однак досвідчений лікар побачити і позначити, наприклад, «аутистичну поведінку» може набагато раніше. Це важливо розуміти батькам, адже раннє втручання підвищує шанси на успішну корекцію. У медичній практиці Ізраїлю, наприклад, займатися з «особливими» дітьми починають до 2-х років, і результати подібної практики не просто вражаючі, а включають країну в рейтинг найбільш успішних в «лікуванні» РАС.

Спеціального тесту або аналізу на визначення РАС немає. Психіатри при діагностуванні спираються на розповіді батьків і власні спостереження, а висновки роблять з соціальних і поведінкових показників. Для цього використовують опитувальники встановленого зразка. Наприклад, різні оціночні шкали дитячого аутизму.

Також медики проводять ряд додаткових досліджень для виявлення мозкових дисфункцій - УЗД, ЕЕГ - і враховують висновки вузьких фахівців (психологів, отоларингологів, генетиків, неврологів і т.д.) Важливо спостерігати «особливу» дитину у різних докторів і обстежити систематично, адже такі діти не скажуть «болить» або «турбує тут», а імунітет у порівнянні з нейротипічними від природи слабкіше.

Лікування розладу аутистичного спектру

Аутизм - це назавжди. Допомога дітям з РАС полягає не в чарівних ліках, яких ще не винайшли, а в часі і правильної корекції. Поліпшити життя і адаптувати дитину в соціум батьки можуть у співпраці з медиками і корекційним педагогами, психологами, логопедами. Чим раніше, тим краще! Як помітили «родзинку», так відразу на комплексну корекцію. Це зажадає довгих років і старанності, але фахівці навчать дитину:

• спілкуватися з іншими дітьми, слухати, розуміти їх емоції і виражати свої;
• розмовляти зрозумілою мовою і доносити свої думки;
• грати в колективні ігри, робити щось разом з іншими;
• навичкам самообслуговування - наприклад, чистити зуби або розчісувати без нагадування;
• при необхідності лікар призначить ліки.

Розлад аутистичного спектру, «лікування» якого полягає в навчанні правильній поведінці, рідко потребує таблеток. Але іноді їх призначають, щоб впоратися з наслідками тієї чи іншої поведінки. Як правило, використовують седативні препарати, рідше нейролептики, але тільки під наглядом лікаря в крайніх випадках, і не як лікування РАС у дітей, а вплив на супутні аутизму хвороби (харчові алергії, порушення роботи шлунково-кишкового тракту і т.д.)

Навчання дітей з розладами аутистичного спектру

Один з головних питань, яке хвилює батьків «особливих» дітей - чи здатний дитина навчатися і, якщо так, то як проходить навчання дітей з розладами аутистичного спектру? Дослідження в області РАС доводять, що більшість аутистичних дітей мають показники IQ середні або вище середнього. Тому проблеми з навчанням виникають лише в разі тяжких станів, наприклад, при синдромі Ретта.

Однак слід розрізняти формування соціально-побутових навичок і академічне навчання. Справа в тому, що освоєння соціально-побутових навичок - це база для подальшого отримання знань в школі. Адже проблема дітей з РАС не в тому, що їм не вистачає інтелекту освоїти програму садка або школи, а в тому, що невміння впоратися з надмірний для себе сенсорним навантаженням плюс відсутність навичок саморегуляції відволікають від занять. Тому головним завданням батьків і педагогів є навчання навичкам самообслуговування та соціальної поведінки.

Шлях України на інклюзію передбачає право кожної дитини навчатися у звичайних школах і садках. Але такий підхід не слід сприймати, як необхідність у щоб то не стало посадити «особливу» дитини за парту з нейротипічною. Дитина повинна бути готовою! Потрібна правильна дошкільна підготовка, щоб навчання в колективі не перетворилося на катування для нього самого і для інших дітей. Щоб домогтися таких результатів в саду «Дитина з майбутнім» або отримати консультацію, звертайтеся до наших спеціалістів.