У грі необхідний ведучий – психолог, який, підігруючи дитині, переживаючи разом з ним певні емоції, коментуючи те, що відбувається, поступово навчає дитину усвідомлювати власні емоції і надалі контролювати їх. Гра не планується заздалегідь, проводиться в міру необхідності. Ця необхідність виникає у зв’язку зі спонтанним зміною стану дитини.
У грі обов’язково присутній об’єкт, на який спрямовані дії дитини: це можуть бути матеріали – крупа, вата, вода і предмети – кубики, конструктор, газети. Для гри характерний принцип повторюваності. Засвоївши цю гру як спосіб «легалізації» власних емоційних реакцій, дитина в наступний раз, коли відчує необхідність емоційного тонізації або розрядки, сам запропонує пограти в неї. В ході проведення гри стає можливим виявлення прихованих страхів дитини.
Comments are closed