Масаж

Важлива роль у відновлювальному лікуванні порушень розвитку статико-моторних функцій у дітей належить фізичним методам реабілітації.

Лікувальний масаж – являє собою метод механічного впливу на поверхневі тканини тіла людини, при проведенні якого поліпшується кровообіг, лимфообращение, обмінні процеси в м’язах, суглобах і навколишніх їх тканинах. Імпульси від тканин, які зазнали масажу, надходять у спинний і головний мозку, коригуючи їх функціональну активність і опосередковано впливаючи на стан внутрішніх органів. Розрізняють декілька видів лікувального масажу.
Класичний масаж використовує чотири основних прийому:

• погладжування,
• розтирання,
• розминка,
• вібрацію.

Погладжування викликає заспокійливий і знеболюючий ефект, знижує тонус м’язів.

Розтирання – супроводжується зміщенням або розтягуванням шкіри разом з підлеглими тканинами. Прийом підсилює обмінні і трофічні процеси, кровообіг, сприяє зменшенню больового синдрому, знижує збудливість нервів.

Розминка викликає в глибині тканин розширення судин (в тому числі і дрібних), підвищує тонус м’язів, посилює їх скоротливу здатність.

Вібрація в залежності від частоти і сили надає різну дію на організм: слабка – підвищує м’язовий тонус, сильна – знижує м’язовий тонус, має знеболюючу дію, покращує трофику м’язів і кісткової тканини.
При комплексній корекції фізичними методами реабілітації, рекомендуємо звернути увагу на вправи АПК (адаптивна фізична культура)