Кондратович Наталія, психолог дитячого садка-школи для дітей з особливостями розвитку «Дитина з майбутнім»
Основу моєї психокорекційної роботи з аутичними дітьми становить методика Еріка Шоплера, Маргарет Ландінг, Лізли Ватерс. Зазначена методика допомагає оцінити рівень розвитку дитини, в результаті чого складається програма індивідуальної психокорекційної роботи з нею. З огляду на специфічні особливості аутичних дітей, а також індивідуальні риси конкретної дитини, в моїй роботі за основу взято лише основні положення і принципи методики Е.Шоплера; на індивідуальних заняттях запропоновані завдання модифікуються та видозмінюються, а ступінь складності завдання визначається віком розвитку дитини.
Завданням первинної психологічної діагностики є визначення особливостей розвитку функціональних сфер дитини, а саме:
1) імітація; 2) крупна моторика; 3) дрібна моторика; 4) зорово-моторна координація; 5) перцепція (сприйняття); 6) пізнавальна діяльність; 7) мова; 8) навички соціальної взаємодії; 9) навички самообслуговування. На основі результатів діагностики та показників розвитку зазначених функціональних сфер робиться висновок про вік розвитку дитини, з урахуванням чого намічаються довгострокова стратегія роботи з дитиною, а також короткострокові цілі і завдання, які реалізуються щодня на індивідуальних заняттях. Необхідно додати, що система оцінювання особливостей розвитку по функціональних сферах та заняття відповідно до намічених цілей дозволяють в перспективі відстежувати динаміку розвитку дитини.
Слід зазначити, що вибір методик залежить як і від індивідуальних особливостей дитини, віку розвитку, так і від етапу взаємодії психолога з дитиною. Так, на першому етапі основним завданням є сприяння ефективному включенню дитини в процес навчально-виховної діяльності. Під час адаптаційного періоду застосовуються техніки, які допомагають встановити контакт з дитиною, на заняттях створюється комфортна психологічна атмосфера для стимуляції пізнавального інтересу дитини. На етапі “знайомства” застосовуються також елементи арттерапії та ігротерапії, які сприяють зниженню психічної напруги та більш ефективному процесу взаємодії дитини з психологом. Після проходження адаптаційного періоду визначається провідний напрям корекційної роботи: навчання навичкам самообслуговування, розвиток навичок соціальної взаємодії, розвиток мови і т.д. На даному етапі починається активна робота; основна увага приділяється розвитку пізнавальних психічних процесів, підтягування “слабких” сторін дитини, роботі з її ресурсами.
Неможливо переоцінити значення групових занять для розвитку аутичних дітей. На цих заняттях вони демонструють іншим те, чому навчилися на індивідуальних заняттях; в групі діти засвоюють навички соціальної взаємодії, вчаться грати та дотримуватися встановлених правил.
Необхідно відзначити, що працюючи з аутичними дітьми, ми дотримуємося таких принципів: 1) суворе дотримання режимних вимог; 2) структурована програма навчання; 3) комплексна робота фахівців з дитиною за наміченою програмою.
Кожен день з дітками ми робимо маленькі “кроки” назустріч новим відкриттям. Згодом спостерігаються результати, які не можуть не радувати: діти стають більш самостійними, організованими, дисциплінованими; хтось вимовляє свої перші слова, хтось вчиться читати і писати; у дітей з’являється бажання вчитися і пізнавати навколишній світ; поступово вони освоюють навички взаємодії з дорослими і однолітками, – адже все це так важливо для інтеграції дитини до соціуму. На мою думку, позитивні зміни, які відбуваються з дитиною, є найкращим індикатором спільної роботи фахівців і батьків.
Comments are closed