Коли в родині є дитина з аутизмом, увага дорослих часто природно зміщується саме до її потреб. Але поруч ростуть брати й сестри – зі своїми емоціями, переживаннями та питаннями. Те, як сім’я вибудовує ці стосунки, безпосередньо впливає і на розвиток дитини з аутизмом, і на психологічний стан інших дітей.
Що показують дослідження 2025 року
У статті, опублікованій у Journal of Autism and Developmental Disorders (Springer, 2025), проаналізовано досвід братів і сестер дітей з аутизмом.
Дослідники дійшли висновку:
– рівень стресу у них значно знижується, якщо вони мають можливість відкрито говорити про свої почуття;
– якість взаємодії з батьками є ключовим фактором емоційної стійкості братів і сестер, навіть важливішим за складність проявів аутизму;
– спільна діяльність, яка не зводиться до “допомоги” чи контролю, а будується на грі та добровільній участі, сприяє формуванню теплих і стабільних стосунків між дітьми.
Саме це підтверджує і практичний досвід родин. Ірина Сергієнко, директорка фонду «Дитина з майбутнім», яка має брата з аутизмом, ділиться:
“Дуже важливо, щоб діти могли по-справжньому погратися разом – це процес, але він дає і соціалізацію дитині з аутизмом, і розуміння між братом и сестрою, що про них також дбають. Так само варто запитувати: а чи є щось, що ти хочеш зробити тільки з мамою або тільки з татом? У нашій сім’ї добре працювало навіть пів години перед сном – просто спокійна розмова з дитиною. Це дуже підтримує.”
І дослідження, і досвід фахівців сходяться в одному:
– відкритий діалог;
– особистий час для кожної дитини;
– спільні дії без примусу;
– визнання почуттів усіх дітей у сім’ї
є основою здорових стосунків між братами й сестрами.
Коли увага в родині не змагається, а розподіляється з турботою – сім’я стає простором підтримки, а не прихованої напруги. І це має довготривалий позитивний ефект для кожної дитини.
Comments are closed