preloader

Новини садка

Orh_navchannia 90x80
Styli_batkivstva 90x80
photo_5298700496401455744_y 90x80

Корекція аутизму у дітей

корекція аутизмуМедики розводять руками, адже ліків проти аутизму ще не винайдено. Представники альтернативних методів лікування пропонують чарівні пігулки та зілля, котрі «як рукою знімають» стан. Знайомі радять прийняти ситуацію як є та не мучитися. Як же бути батькам, улюбленому чаду яких діагностували розлад? Пустити все на самоплив або боротися? Якщо боротися, то до чого це призведе?

Аутизм у дітей

Розлад аутистичного спектра (РАС), або аутизм – це порушення функціонування головного мозку, внаслідок чого у дитини відзначається дефіцит соціальних та емоційних навичок. Діти з аутизмом не можуть побудувати відносини з іншими дітьми, висловити почуття та бажання, проявити емпатію та долучитися до колективного життя. Аутизм у дітей проявляється по-різному та в різний час, тому виділяють наступні види розладу:

 

  • ранній дитячий аутизм (РДА), який проявляється до 3-х років;
  • синдром Ретта характеризується стрімким відставанням у розвитку після 1,5 років переважно у дівчаток;
  • синдром Аспергера – розлад аутистичного спектра, яке діагностують після 3-х років;
  • атиповий аутизм, симптоми якого проявляються в передшкільному та шкільному віці.

Незалежно від віку, в якому поставлено діагноз «аутизм», симптоматика розладу так чи інакше зберігається все життя. Звідки ж береться ця напасть?

Причини аутизму у дітей

Якоїсь конкретної причини аутизму у дітей немає. На думку деяких, стан викликають щеплення. Така точка зору з’явилася після публікації роботи Ендрю Вейкфільда в кінці 90-х. Медик назвав вакцину КПК (кір, краснуха, паротит) причиною виникнення аутизму у 12 протестованих їм дітей. Робота була опублікована у виданні The Lancet, де Вейкфільд доводив, що між появою розладу і вакцинацією існує зв’язок. Результати дослідження швидко поширили ЗМІ, породивши тривогу батьків за дітей і виникнення руху проти щеплень. 

Але у 2010 році вчені з Данії, дослідивши 657 461 аутиста протягом 10 років, спростували твердження Вейкфільда, а медична спільнота звинуватила доктора у шарлатанстві й підтасовуванні фактів. Він був позбавлений права продовжувати медичну діяльність, а роботу в виданні відкликали. 

Вчені стверджують, що аутизм – вроджений стан, який виникає в результаті генних модифікацій. Тобто, народитися здоровою людиною і «підхопити» аутизм як застуду на вулиці не можна. 

Однак медична спільнота називає ряд чинників, які підвищують ризик народження дитини з аутизмом:

  • вік – чим старші батьки, тим вище шанс народження малюка з розладом;
  • аутизм у сім’ї – якщо родич або старша дитина страждає на аутизм, то вірогідність народження дитини з аутизмом підвищується;
  • важкі хвороби матері під час виношування дитини;
  • ДЦП (дитячий церебральний параліч).

Фактори ризику не гарантують народження дитини з аутизмом, а лише вказують на статистичні дані й тенденції. Однак ні вони, ні причини виникнення аутизму не впливають на діагностування та прогноз. 

Діагностування дітей з аутизмом

Діагностування дітей з аутизмом в Україні – справа молода, а статистичні дані про кількість людей з розладом поки приблизні. Ще 20 років тому медики пострадянського простору відносили симптоми аутизму до проявів шизофренії, призначаючи пацієнтам «відповідну» терапію. Що говорити про її ефективність і можливості порахувати тих, кому поставили невірний діагноз? Але час не стоїть на місці, і лікарі сьогодні без проблем «впізнають» розлади аутистичного спектра. 

Діагностує аутизм в Україні виключно психіатр на підставі ряду досліджень. До них відносяться:

  • заповнення спеціальних опитувальників, наприклад «Оцінювальної шкали дитячого аутизму» за допомогою батьків;
  • ультразвукове дослідження та електроенцефалографія, що дозволяють спостерігати біоелектричну активність головного мозку та виявити патологічні процеси;
  • висновки низки вузьких фахівців – невролога, ЛОРа та ін.

аутизм у детей диагностика

Спеціальних дослідницьких інструментів або аналізів на аутизм немає. Доктор діагностує аутизм, скоріше, за соціальними ознаками, власними спостереженнями та інформацією батьків, а результати УЗД або ЕЕГ вказують на можливі супутні захворювання або відхилення. Наприклад, у дітей з РАС часто спостерігаються розлади травної системи, харчові алергії, епіактивність, СДУГ та ін.

В Україні діагноз ставлять у віці 3-х років. Але батькам не варто чекати час «Ч», якщо симптоматика очевидна раніше. Адже рання діагностика аутизму у дітей – запорука своєчасності, а значить, ефективності подальшого «лікування» розладу. 

Корекція аутизму у дітей

Батькам «особливих» дітей дуже хочеться отримати чарівну пігулку, здатну позбавити улюблене чадо від розладу. Медики невпинно працюють над створенням ліків, які могли б перемогти аутизм, але поки специфічного лікування аутизму не існує. Єдине «лікування» аутизму у дітей полягає в корекції – навчанні та розвитку навичок соціальної взаємодії, емоційного інтелекту, самообслуговування та адекватного самовираження. 

Ключову роль у корекції відіграє комплексний підхід, тобто злагоджена робота кількох фахівців одночасно – психологів, дефектологів, логопедів і ін. При цьому вони повинні комунікувати між собою для зміни напрямку роботи та не працювати даремно над тим, що дитині з аутизмом поки фізіологічно недоступно. Так, якщо 5-річна дитина систематично займається з логопедом і не вимовила ні слова, то проблема може бути медичною – незрілість лівої півкулі мозку, і фахівець тут ні при чому.

Однак безсистемне і, головне, нерегулярне «лікування» дітей з аутизмом одним педагогом не приносить стійкого результату.  В Україні батьки можуть обрати заклад для корекції самостійно в залежності від стану, рівня розвитку дитини та фінансових можливостей. Наприклад, у Києві дитячих клубів, груп раннього розвитку або дитячих садків для дітей з аутизмом сотні – на будь-який смак і гаманець. Головне, займатися постійно і впливати на дитину комплексно. Як?

Методи лікування аутизму у дітей

Підходів і корекційних методик до аутизму багато, але найпоширенішими та ефективними вважаються наступні:

  1. Методи для корекції спілкування і поведінки:

1.1. Прикладний аналіз поведінки (АВА) – терапевтичний метод, заснований на заохоченні. Науково доведено, що бажана поведінка і навички закріплюються правильною мотивацією і похвалою за успіхи. 

1.2. TEACH (структуроване навчання) – підхід, заснований на специфіці сприйняття світу дітьми з РАС. Більшість з них візуали, тому картки й картинки із зображенням бажаної поведінки допомагають краще засвоювати матеріал.

1.3. Мовна терапія і логопедія – методики, спрямовані на підвищення мотивації дитини з аутизмом використовувати мову для спілкування.

1.4. Трудотерапія, Ерготерапія або окупаційна терапія – підходи, спрямовані на навчання аутичних дітей навичкам повсякденного життя за допомогою розвитку дрібної моторики та технік, що знижують сенсорну чутливість. 

1.5. Терапія соціальних навичок – допомога у побудові відносин аутичної дитини з однолітками.

1.6. Розвивальна терапія – методи «лікування» аутизму у дітей, побудованих на розвитку сильних сторін дитини. Робота ведеться з урахуванням інтересів самої дитини, що формує необхідні навички без тиску.

1.7. Ігрова терапія – допомога малюкові з аутизмом навчитися грі (розвиток фантазії, взаємодія з іншими дітьми тощо).

1.8. Візуальна терапія – використання візуальних технологій для розвитку комунікативних навичок. 

1.9. Сенсорна інтеграція – метод, що поліпшує взаємодію між мозком і інформацією, одержаної дитиною з навколишнього середовища. Такий підхід допомагає швидше обробляти зовнішню інформацію і знизити чутливість до дотиків, звуків, світла.

1.10. Пет-терапія – взаємодія аутичних дітей з тваринами, наприклад, кіньми, собаками, дельфінами. 

2. Біомедичний метод заснований на сприйнятті організму як цілісної системи, здоров’я якого залежить від харчування і чистоти навколишнього середовища. Підхід резонує з найчастішою проблемою аутичних дітей – харчовими алергіями та порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту, дозволяючи шляхом дотримання дієти поліпшити стан і поведінку. 

3. Медикаментозне лікування. Дітям з РАС іноді рекомендують препарати (седативні, нейролептики й т.д.) для зняття напруги або впливу на супутнє аутизму захворювання, але тільки після консультації лікаря. Останній знає які ліки, навіщо і в якому дозуванні потрібні конкретній дитині.

4. Комплементарна й альтернативна медицина (гомеопатія, гіпноз, акупунктура, остеопатія й т.д.). З точки зору доказової медицини, подібна терапія, скоріше, плацебо для батьків. Трави, відвари, кульки з цукру допомагають знизити тривогу дорослих, але призводять до втрати дорогоцінного часу замість використання методик з доведеною ефективністю. 

Фахівці рекомендують використовувати кілька терапевтичних підходів відразу. Наприклад, поєднання методів поведінкової терапії з біомедичним підходом. Але для чого?

Соціалізація дітей з аутизмом

навчання дітей з аутизмом

Якщо нейротипова дитина радіє новій яскравій іграшці, скаче від раптового шансу не піти до садочка або спокійно заводить 5 нових друзів на майданчику, то для малюка з аутизмом такі «радощі» недоступні й, скоріше, викликають стрес та істерику, ніж захват. Аутичним дітям важко даються зміни й спілкування з іншими. Їх дратують гучні звуки, крики дітвори, вони насторожено ставляться до спроб інших залучити їх до гри. Така «інакшість» сприйняття навколишнього світу призводить до самотності та відстороненості інших. 

Тому мета будь-якого методу корекції – усунення соціальних і комунікативних порушень, тобто соціалізація дітей з аутизмом на рівні дитячого садка, школи, ВНЗ і суспільства в цілому. Щоб підготувати дитину «до життя», необхідні поетапність і послідовність впливу. Перш ніж навчитися читати, потрібно освоїти літери. Йдеться про соціально-побутові вміння

  • навички самообслуговування – розвиток здатності дитини самостійно їсти, сходити до туалету, прибрати за собою, переодягнутися і т.д.;
  • цільова маніпуляція з предметами – пити чай з чашки, а черевики надягати на ніжки, а не на руки;
  • розуміння мови дорослого і демонстрація зрозумілого – наприклад, хлопнути в долоні;
  • вираження потреби в адекватній формі – тихо запитати, підняти руку і т.д.;
  • правила поведінки в групі – не викрикувати, не заважати іншим, долучатися до спільної справи.

Розвиток і регулярне повторення соціально-побутових навичок допомагає адаптуватися до школи, де ключову роль відіграє отримання академічних знань. Адже неосвоєне у садочку буде відволікати від навчання. 

При правильному підході діти з РАС, як правило, не відчувають труднощів в колективі нейротипових дітей. Однак якщо при високофункціональному аутизмі, в більшості випадків, інклюзивний підхід не потрібен, то для інших дітей він необхідний. 

Річ у тім, що труднощі з навчанням виникають не через низькі інтелектуальні показники – у більшості аутичних дітей з IQ все гаразд. Просто «особливі» діти дуже чутливі до зовнішніх подразників (шуму на перервах, яскравого світла у класі та ін.), які заважають зосередитися на навчальному процесі. Тому в Україні школи готують спеціальні сенсорні кімнати, де діти з РАС можуть відпочити й зменшити стрес. 

Головний помічник у соціалізації дітей з аутизмом – батьки. Українське суспільство тільки йде шляхом толерантності щодо «особливих» дітей у садочках, школах, на вулицях або кінотеатрах, коли ті істерують або тікають. Тому деякі дорослі намагаються менше спілкуватися з учителями про стан і причини дитячих «дивацтв». І це помилка, адже чим більше батьки розкажуть педагогам про діагноз і особливості малюка, тим легше знайти підхід, а значить, допомогти «вписатися» дитині у колектив.

У дитячому садку «Дитина з майбутнім» створені спеціальні умови для розвитку та соціалізації дітей з РАС і дружби між батьками та педагогами. Щоб отримати консультацію або записати дитину до садочка, звертайтеся до адміністрації.