Розвиваючий дитячий садок для дітей з особливостями розвитку “Дитина з майбутнім” – ексклюзивний корекційний заклад для дітей з раннім дитячим аутизмом (РДА), затримкою мовного і психо-мовного розвитку, гіперактивністю (СДУГ), це продумана система навчання і виховання з урахуванням індивідуальних особливостей і рівня розвитку кожного дитини.
Працюємо з 2010 року для дітей від 1 до 6 років.
Медики розводять руками, адже ліків проти аутизму ще не винайдено. Представники альтернативних методів лікування пропонують чарівні пігулки та зілля, котрі «як рукою знімають» стан. Знайомі радять прийняти ситуацію як є та не мучитися. Як же бути батькам, улюбленому чаду яких діагностували розлад? Пустити все на самоплив або боротися? Якщо боротися, то до чого це призведе?
Розлад аутистичного спектра (РАС), або аутизм – це порушення функціонування головного мозку, внаслідок чого у дитини відзначається дефіцит соціальних та емоційних навичок. Діти з аутизмом не можуть побудувати відносини з іншими дітьми, висловити почуття та бажання, проявити емпатію та долучитися до колективного життя. Аутизм у дітей проявляється по-різному та в різний час, тому виділяють наступні види розладу:
Незалежно від віку, в якому поставлено діагноз «аутизм», симптоматика розладу так чи інакше зберігається все життя. Звідки ж береться ця напасть?
Якоїсь конкретної причини аутизму у дітей немає. На думку деяких, стан викликають щеплення. Така точка зору з’явилася після публікації роботи Ендрю Вейкфільда в кінці 90-х. Медик назвав вакцину КПК (кір, краснуха, паротит) причиною виникнення аутизму у 12 протестованих їм дітей. Робота була опублікована у виданні The Lancet, де Вейкфільд доводив, що між появою розладу і вакцинацією існує зв’язок. Результати дослідження швидко поширили ЗМІ, породивши тривогу батьків за дітей і виникнення руху проти щеплень.
Але у 2010 році вчені з Данії, дослідивши 657 461 аутиста протягом 10 років, спростували твердження Вейкфільда, а медична спільнота звинуватила доктора у шарлатанстві й підтасовуванні фактів. Він був позбавлений права продовжувати медичну діяльність, а роботу в виданні відкликали.
Вчені стверджують, що аутизм – вроджений стан, який виникає в результаті генних модифікацій. Тобто, народитися здоровою людиною і «підхопити» аутизм як застуду на вулиці не можна.
Однак медична спільнота називає ряд чинників, які підвищують ризик народження дитини з аутизмом:
Фактори ризику не гарантують народження дитини з аутизмом, а лише вказують на статистичні дані й тенденції. Однак ні вони, ні причини виникнення аутизму не впливають на діагностування та прогноз.
Діагностування дітей з аутизмом в Україні – справа молода, а статистичні дані про кількість людей з розладом поки приблизні. Ще 20 років тому медики пострадянського простору відносили симптоми аутизму до проявів шизофренії, призначаючи пацієнтам «відповідну» терапію. Що говорити про її ефективність і можливості порахувати тих, кому поставили невірний діагноз? Але час не стоїть на місці, і лікарі сьогодні без проблем «впізнають» розлади аутистичного спектра.
Діагностує аутизм в Україні виключно психіатр на підставі ряду досліджень. До них відносяться:
Спеціальних дослідницьких інструментів або аналізів на аутизм немає. Доктор діагностує аутизм, скоріше, за соціальними ознаками, власними спостереженнями та інформацією батьків, а результати УЗД або ЕЕГ вказують на можливі супутні захворювання або відхилення. Наприклад, у дітей з РАС часто спостерігаються розлади травної системи, харчові алергії, епіактивність, СДУГ та ін.
В Україні діагноз ставлять у віці 3-х років. Але батькам не варто чекати час «Ч», якщо симптоматика очевидна раніше. Адже рання діагностика аутизму у дітей – запорука своєчасності, а значить, ефективності подальшого «лікування» розладу.
Батькам «особливих» дітей дуже хочеться отримати чарівну пігулку, здатну позбавити улюблене чадо від розладу. Медики невпинно працюють над створенням ліків, які могли б перемогти аутизм, але поки специфічного лікування аутизму не існує. Єдине «лікування» аутизму у дітей полягає в корекції – навчанні та розвитку навичок соціальної взаємодії, емоційного інтелекту, самообслуговування та адекватного самовираження.
Ключову роль у корекції відіграє комплексний підхід, тобто злагоджена робота кількох фахівців одночасно – психологів, дефектологів, логопедів і ін. При цьому вони повинні комунікувати між собою для зміни напрямку роботи та не працювати даремно над тим, що дитині з аутизмом поки фізіологічно недоступно. Так, якщо 5-річна дитина систематично займається з логопедом і не вимовила ні слова, то проблема може бути медичною – незрілість лівої півкулі мозку, і фахівець тут ні при чому.
Однак безсистемне і, головне, нерегулярне «лікування» дітей з аутизмом одним педагогом не приносить стійкого результату. В Україні батьки можуть обрати заклад для корекції самостійно в залежності від стану, рівня розвитку дитини та фінансових можливостей. Наприклад, у Києві дитячих клубів, груп раннього розвитку або дитячих садків для дітей з аутизмом сотні – на будь-який смак і гаманець. Головне, займатися постійно і впливати на дитину комплексно. Як?
Підходів і корекційних методик до аутизму багато, але найпоширенішими та ефективними вважаються наступні:
1.1. Прикладний аналіз поведінки (АВА) – терапевтичний метод, заснований на заохоченні. Науково доведено, що бажана поведінка і навички закріплюються правильною мотивацією і похвалою за успіхи.
1.2. TEACH (структуроване навчання) – підхід, заснований на специфіці сприйняття світу дітьми з РАС. Більшість з них візуали, тому картки й картинки із зображенням бажаної поведінки допомагають краще засвоювати матеріал.
1.3. Мовна терапія і логопедія – методики, спрямовані на підвищення мотивації дитини з аутизмом використовувати мову для спілкування.
1.4. Трудотерапія, Ерготерапія або окупаційна терапія – підходи, спрямовані на навчання аутичних дітей навичкам повсякденного життя за допомогою розвитку дрібної моторики та технік, що знижують сенсорну чутливість.
1.5. Терапія соціальних навичок – допомога у побудові відносин аутичної дитини з однолітками.
1.6. Розвивальна терапія – методи «лікування» аутизму у дітей, побудованих на розвитку сильних сторін дитини. Робота ведеться з урахуванням інтересів самої дитини, що формує необхідні навички без тиску.
1.7. Ігрова терапія – допомога малюкові з аутизмом навчитися грі (розвиток фантазії, взаємодія з іншими дітьми тощо).
1.8. Візуальна терапія – використання візуальних технологій для розвитку комунікативних навичок.
1.9. Сенсорна інтеграція – метод, що поліпшує взаємодію між мозком і інформацією, одержаної дитиною з навколишнього середовища. Такий підхід допомагає швидше обробляти зовнішню інформацію і знизити чутливість до дотиків, звуків, світла.
1.10. Пет-терапія – взаємодія аутичних дітей з тваринами, наприклад, кіньми, собаками, дельфінами.
2. Біомедичний метод заснований на сприйнятті організму як цілісної системи, здоров’я якого залежить від харчування і чистоти навколишнього середовища. Підхід резонує з найчастішою проблемою аутичних дітей – харчовими алергіями та порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту, дозволяючи шляхом дотримання дієти поліпшити стан і поведінку.
3. Медикаментозне лікування. Дітям з РАС іноді рекомендують препарати (седативні, нейролептики й т.д.) для зняття напруги або впливу на супутнє аутизму захворювання, але тільки після консультації лікаря. Останній знає які ліки, навіщо і в якому дозуванні потрібні конкретній дитині.
4. Комплементарна й альтернативна медицина (гомеопатія, гіпноз, акупунктура, остеопатія й т.д.). З точки зору доказової медицини, подібна терапія, скоріше, плацебо для батьків. Трави, відвари, кульки з цукру допомагають знизити тривогу дорослих, але призводять до втрати дорогоцінного часу замість використання методик з доведеною ефективністю.
Фахівці рекомендують використовувати кілька терапевтичних підходів відразу. Наприклад, поєднання методів поведінкової терапії з біомедичним підходом. Але для чого?
Якщо нейротипова дитина радіє новій яскравій іграшці, скаче від раптового шансу не піти до садочка або спокійно заводить 5 нових друзів на майданчику, то для малюка з аутизмом такі «радощі» недоступні й, скоріше, викликають стрес та істерику, ніж захват. Аутичним дітям важко даються зміни й спілкування з іншими. Їх дратують гучні звуки, крики дітвори, вони насторожено ставляться до спроб інших залучити їх до гри. Така «інакшість» сприйняття навколишнього світу призводить до самотності та відстороненості інших.
Тому мета будь-якого методу корекції – усунення соціальних і комунікативних порушень, тобто соціалізація дітей з аутизмом на рівні дитячого садка, школи, ВНЗ і суспільства в цілому. Щоб підготувати дитину «до життя», необхідні поетапність і послідовність впливу. Перш ніж навчитися читати, потрібно освоїти літери. Йдеться про соціально-побутові вміння:
Розвиток і регулярне повторення соціально-побутових навичок допомагає адаптуватися до школи, де ключову роль відіграє отримання академічних знань. Адже неосвоєне у садочку буде відволікати від навчання.
При правильному підході діти з РАС, як правило, не відчувають труднощів в колективі нейротипових дітей. Однак якщо при високофункціональному аутизмі, в більшості випадків, інклюзивний підхід не потрібен, то для інших дітей він необхідний.
Річ у тім, що труднощі з навчанням виникають не через низькі інтелектуальні показники – у більшості аутичних дітей з IQ все гаразд. Просто «особливі» діти дуже чутливі до зовнішніх подразників (шуму на перервах, яскравого світла у класі та ін.), які заважають зосередитися на навчальному процесі. Тому в Україні школи готують спеціальні сенсорні кімнати, де діти з РАС можуть відпочити й зменшити стрес.
Головний помічник у соціалізації дітей з аутизмом – батьки. Українське суспільство тільки йде шляхом толерантності щодо «особливих» дітей у садочках, школах, на вулицях або кінотеатрах, коли ті істерують або тікають. Тому деякі дорослі намагаються менше спілкуватися з учителями про стан і причини дитячих «дивацтв». І це помилка, адже чим більше батьки розкажуть педагогам про діагноз і особливості малюка, тим легше знайти підхід, а значить, допомогти «вписатися» дитині у колектив.
У дитячому садку «Дитина з майбутнім» створені спеціальні умови для розвитку та соціалізації дітей з РАС і дружби між батьками та педагогами. Щоб отримати консультацію або записати дитину до садочка, звертайтеся до адміністрації.
